Захист дітей від ризиків в Інтернеті

​

Варто пам’ятати, що все, що поширюється в Інтернеті – там і залишається. Матеріали дуже важко видалити чи змінити, тому будь-яке поширення власної інформації, у тому числі і в приватних повідомленнях, не є абсолютно захищеним.

Всі, хто можуть бачити опубліковані фото, також можуть їх завантажити або зробити скріншот та поширювати ці фото вже без згоди того, хто їх опублікував.

 

Ознаки ризикованої комунікації (що має тебе насторожити):

• людина випитує багато приватної інформації;

• запитує щось особисте, хоча ви нещодавно «подружились» (наприклад, «чи ти коли-небудь цілувалась/цілувався?»);

• просить зберігати «дружбу» в секреті, говорить, що цей зв’язок для нього/неї особливий;

• дуже емоційно коментує публікації. Потрібна обережність - не варто довіряти людині лише через безліч компліментів та коментарів;

• емоційно реагує на відмови - агресивно, образами або навпаки – виражає свою надмірну засмученість; 

• звертається за допомогою, в тому числі просить вчинити певну дію (яка часто може бути небезпечною або образливою) чи перерахувати гроші;

• просить допомоги в обмін на певну винагороду;

• перепитує, хто ще користується твоїм комп’ютером/ноутбуком та чи знаходиться він у твоїй особистій чи у загальній кімнаті.

 

Хто може допомогти, якщо ти став жертвою насильства онлайн?

Дитина ні в якому разі не повинна самостійно вирішувати ризиковані ситуації, що трапились з нею у мережі. У будь-якій незрозумілій ситуації вона може звернутись до когось із цього списку:

• Батьки або особи, які їх замінюють;

• Старші брати та сестри;

• Вчителі;

• Соціальний педагог/працівник або психолог;

• Служба підтримки чи адміністрації соціальних мереж або сайту;

• Поліція; • Шкільний офіцер поліції;

• Поліцейський, який проводить заняття в школі (ювенальна превенція);

https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

• Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті 1545 (далі обрати 3) цілодобово та безкоштовно;

https://stop-sexting.in.ua/send/

• За психологічною підтримкою можна звернутися, наприклад, до психолога навчального закладу чи психологів Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

​

Якщо певні матеріали, якими дитина ділилась в Інтернеті, були поширені для публічного доступу, слід звернутися до адміністрації або служби підтримки веб-ресурсу чи соціальної мережі із запитом заблокувати користувача та видалити неналежний контент.

​

Якщо дитина бажає анонімно повідомити про те, що трапилось із нею в Інтернеті – слід зателефонувати на урядову консультаційну лінію з питань безпеки дітей в Інтернеті 1545 або відвідати сайт https://stop-sexting.in.ua, де є можливість анонімно повідомити про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми, а також чатбот з алгоритмом дій - https://stop-sexting.in.ua/chatbot/ і https://t.me/StopSextingBot у Телеграмі.

​

Пам'ятка роботи в Інтернеті!